За освітою він тренер з плавання та водного поло, а ще –магістр економіки, його музична кар’єра розпочалася ще задовго до зустрічі з Настею Каменських, з гурту «Вхід у Змінному Взутті» (ВУЗВ), і звуть насправді його не Потап, а Олексій Потапенко. Дещо грубуватий та розкутий на сцені співак Потап – у житті дуже люблячий чоловік і татусь. Він з трепетом говорить про свого молодшого сина Андрія, про сімейні традиції та те, чим підкоряє жінок. Олексію, ви сина назвали на честь дідуся. А своє ім’я також отримали від когось із родичів чи ні? Так, це родинна традиція: мого прадіда звали Андрій, дідуся – Олексій, тато у мене – Андрій, я – Олексій, син – Андрій, і якщо у нього народиться син, то буде Олексієм. А взагалі в сім’ї існують якісь усталені традиції, що переходять від покоління до покоління? Або в родині дружини? Однією з головних родинних традицій є шанобливе ставлення до жінки, повага і кохання, а також – шанування своїх родичів, ми зустрічаємося, допомагаємо одне одному. Хлопчиків виховувати в нашій сім’ї прийнято в спортивному, бойовому, інтелектуальному дусі. Ваше швидке схуднення якимось чином пов’язане з появою дитини в сім’ї? Ні, це швидше пов’язано з моїм здоров’ям. У мене був сильний напад ниркового болю – виявилось, що виходить камінь. Мене ледве поставили на ноги, а ввечері я вже відпрацьовував концерт. Наступного дня жахливий напад повторився просто перед зйомками новорічного мюзиклу, в якому я повинен був грати із Софією Ротару. А ввечері цього дня – концерт у Палаці спорту, на який було продано вісім з половиною тисяч квитків. І коли я усвідомив, що можу підвести стільки глядачів, то злякався. Після цього вирішив ретельно слідкувати за своїм здоров’ям. Я змінив дієту, ставлення до самого себе. І схуд на 20 кілограмів. Малому вже рік. Як почуваєтесь як тато і що довелося змінити у своєму житті з появою сина? Самі якось змінилися? Так, я став більш спокійним, менш запальним, прагну не брати участі в конфліктах, ігнорувати різного роду провокації, став більш акуратним, терплячим, тому що всі свої сили, увагу і терпіння доводиться віддавати синові. Кажуть, ваша дружина тривалий час не хотіла виходити за вас заміж, поки не завагітніла. Вас така позиція коханої не лякала, не ображала? Ми десять років разом, і вона завжди хотіла вийти за мене. Можливо, тому заважали якісь життєві обставини. Спочатку – прагнення до самостійного життя без батьків, потім – окремого житла – звичайні життєві проблеми. А коли настав час – ми одружилися. Як думаєте, чим взагалі найбільше подобаєтесь жінкам, а що їх насторожує? Мені здається, головна риса, яка подобається, – це позитивна чарівність. Тобто те, що є у мене. Я ставлюся до жінок із трепетом і коханням. Вони це чудово відчувають і йдуть зі мною на контакт. А насторожує їх, можливо, те, що я – різнопланова людина, маю кілька граней. І багато хто боїться, що можу різко змінюватись, протягом дня можу перетворитися на трьох різних людей. Чим сьогодні готові дивувати кохану жінку? Після десяти років спільного життя здивувати можна лише коханням і хорошим ставленням. Це чудово, коли люди разом тривалий час, – зберігати новизну стосунків. Розуміння теж дуже важливе, тому що сюрпризи, подарунки і таке інше – це буває часто. Я намагаюсь періодично балувати кохану жінку. Під час цьогорічної політичної кампанії багато хто з артистів не знав, як пояснити людям, своїм прихильникам, чому вони йдуть співати-агітувати за ту чи іншу політичну силу. (Тому що просто казати «гроші» багато хто соромиться). Ви свій вчинок як пояснюєте? Я пояснюю свій вчинок тим, що моя громадянська позиція збіглася з бажанням заробити грошей. Це чудове поєднання, яке допомагає мені знайти баланс між творчістю і бізнесом. А насправді – як ставитеся до української політики? Як до добре продуманого гумористичного серіалу. Ставлюся з почуттям гумору, бо коли починаєш серйозно замислюватися – стає сумно. Ви з Настею – одні з найбільш затребуваних артистів, чому вирішили йти на телебачення? Це, знову ж таки, фінансова необхідність, професійне зростання чи що? Окрім музичного таланту, я завжди відчував у собі вміння спілкуватися з людьми. Усі, хто бував на наших концертах, знають про це. Я прагну спілкуватися з публікою, приділяти їй увагу. Телебачення – одне з мистецтв, яке близько стоїть до нас, артистів. Тому я вирішив пов’язати себе з телебаченням. Ми вели передачі на М1, тепер – на «1+1». І що частіше ми з’являлися на екранах, то більше було пропозицій вести власне шоу. Я – людина скромна і ніколи не педалював своєї зірковості, епатажності. А телебачення дозволяє показати себе у всій красі. Я й надалі співпрацюватиму з ним. Потапе (Олексію), це правда, що за фахом ви – тренер із плавання та ватерполо? Якщо так, то як часто навідуєтесь до басейну? Так, я – тренер із ватерполо. А також – магістр економічних наук у царині бухоб- ліку і підприємницької діяльності. Басейн я намагаюся відвідувати хоча б двічі на місяць. Мама у мене – тренер із плавання в одному з київських елітних спортклубів, і я ходжу туди займатися. Але графік настільки щільний, що часу на це бракує. Сина плавати ще не навчили? Син уміє плавати з 15 днів. Він уже на двох морях – Чорному і Середземному – плавав і пірнав, його неможливо дістати з води, влаш- товує скандал. Це ще одна з родинних традицій, у нас усі вміють триматися на воді. Ще в Давній Греції ти міг не вміти читати й писати, але якщо не вмів плавати, тебе вважали неуком. А чого вас навчили ваші батьки, за що ви їм зараз дуже вдячні? Вони мене виховали, навчили поваги до людей, пошуку доброти. Я вважаю себе вихованою людиною завдяки їм. Привчили мене до читання книжок і допитливості. Тато дав мені все музичне, призвичаїв до хороших мелодій і гармоній. Мама навчила мене прагнення до перемоги, бути завжди кращим і працювати на результат. Зараз, мабуть, мало хто й пригадає, що ви співали в гурті ВУЗВ. Як вам шоу-бізнес 1990-х – і тепер? Що змінилося? Значно більше можливостей, з’явилося більше груп, кліпів, шоу-бізнес у своїй первинній стадії почав розвиватися. З’явився Інтернет, який значною мірою керує популярністю артиста. Більше конкуренції. Приємно працювати і прагнути перших рядків хіт-парадів, змагатися з хорошими групами. Вас із вашою партнеркою Настею вже встигли і одружити, і коханцями зробити, і ще багато чого. Які насправді у вас зараз стосунки? Наскільки далеко ви пускаєте одне одного в особисте життя? Ми не втручаємося в особисте життя одне одного і прагнемо не переходити межі в стосунках. У нас і так багато спільного в роботі. До того ж, взаємини продюсера і артиста – це все одно не рівнозначні стосунки. Існує певна субординація між нами. Через що найчастіше можете посваритися чи посперечатися з Настею? Зараз я як продюсер довів, що мої пісні стають популярними, і в творчих питаннях зі мною майже ніхто не сперечається. Можемо дискутувати, а не сваритися, можемо погиркатися щодо творчості, через сценічні костюми або в процесі «розбору польотів». Ви якось жалілися, що в київських магазинах важко знайти одяг, який вам підходить, тож доводилося привозити з-за кордону або шити на замовлення. Співпрацюєте з відомими українськими дизайнерами? Ні, але нещодавно поспілкувався з Андре Таном, мені дуже імпонує цей молодий дизайнер і деякі інші українські митці, зокрема, Марина Асаулюк, креативність її підходу. Але й досі я везу речі з-за кордону. Чи спілкуєтесь ви з Альоною Вінницькою та її музикантами після конфлікту (коли ви побились в гримерці під час одного з концертів), чи ви тепер – вороги? Ми й раніше не особливо близько спілкувалися. Перетиналися кілька разів на майданчиках. Я завжди прагну поговорити, пожартувати, а вони соромляться мене чіпати. Погана карма для них: зачепи Потапа – і я відразу стаю суперзіркою, а вони – ніким. А загалом у вас багато недругів серед колег? І навпаки, чи є друзі? У шоу-бізнесі зараз дуже мало людей адекватних, тих, хто нормально ставиться до тебе і може бути твоїм другом. Тому що український шоу-бізнес схожий на збіговисько самозакоханих кретинів, які, окрім самих себе, не помічають нікого. І я не втрачаю можливості їм про це сказати. Тому, думаю, мене більше ненавидять в шоу-бізнесі, аніж люблять. Поважають за мій професіоналізм і заздрять успіху, який ми маємо, упродовж останніх трьох років ми – найактивніші виробники хітів. Тому радше мене побоюються, заздрять, але нишком, звісно, захоплюються мною. Це – без зайвої скромності.
|